3 вересня 2025 р. відбулося розширене засідання Вченої ради, яке пройшло між двома знаковими датами для нашого інституту: невдовзі після виповнення 85 років директору інституту академіку Вячеславу Васильовичу Петрову і напередодні 38 річниці з дня створення інституту. В зв’язку з цим було прийнято рішення провести розширене засідання і запросити на нього всіх співробітників інституту з метою ознайомлення їх з основними знаковими подіями, науковими здобутками до створення інституту і за 38 років його існування. Розглянемо основні наукові і організаційні події, які передували створенню Інституту проблем реєстрації інформації.
Знаменним можна вважати 1968 рік, коли до Інституту кібернетики, в якому працював кандидат технічних наук В.В.Петров звернулась група науковців Інституту напівпровідників, якими був відкритий ефект фоточутливості тонкоплівкових (0,02-0,05 мкм) систем напівпровідник-метал, з проханням проаналізувати можливість застосування зазначеного ефекту в обчислювальній техніці.
Спільно з авторами відкриття Вячеслав Васильович розпочав інтенсивний пошук і дослідження оптичних і спектральних характеристик нових систем напівпровідник-метал. За 2 роки інтенсивної праці було синтезовано і досліджено сотні варіантів таких систем, отримано десятки патентів на винаходи. Результатом цих робіт стало народження нового напряму в науці – неорганічної фотолітографії. З допомогою класичної оптики було отримано елементи запису інформації і зображень з розмірами 0,2 мкм, а з допомогою електронної мікроскопії вперше в світі отримано зображення з розмірами 0,05 мкм. Це був справжній прорив в галузі мікроелектронних технологій з розмірами елементів менше 1 мкм. Враховуючи актуальність і важливість виконаних робіт з метою розвитку нового наукового напряму в Інституті кібернетики в 1970 році було створено лабораторію мікроелектроніки зі штатом 25 чоловік, яку очолив Вячеслав Васильович Петров. Створення лабораторії мікроелектроніки можна вважати першою сходинкою в створенні інституту.
У той же час В.В.Петров висунув ідею створення оптичного диска за аналогією з уже існуючими магнітними, адже реалізація оптичного накопичувача інформації з розмірами елементів менш 1 мкм давала змогу реєструвати величезні обсяги інформації. Оптичний запис інформації став основним напрямом наукової діяльності Вячеслава Васильовича. Розпочались інтенсивні дослідження зі створення оптичних накопичувачів, було розроблено низку макетів, на яких здійснено запис інформації на оптичній доріжці шириною близько 0,7 мкм, у тому числі запис звуку та цифрової інформації, що експериментально підтвердило реальну можливість створення оптичних систем реєстрації інформації.
Зважаючи на актуальність і важливість отриманих результатів наукових досліджень і розробок за ініціативи і з допомогою академіка В.М.Глушкова, В.В.Петров детально ознайомив з результатами досліджень представників Генерального штабу, Генерального конструктора Єдиної системи ЕОМ, керівництва Науково-дослідного центру електронної обчислювальної техніки, керівництва Міністерства радіопромисловості СРСР, які сприйняли і високо оцінили результати досліджень. Перед В.В.Петровим була поставлена задача створити накопичувач інформації, який за швидкістю запису та форматом представлення даних був би сумісний з накопичувачами на магнітних дисках, а за ємністю перевищував би їх у сотні разів.
У 1976 році була створена спільна з Міністерством радіопромисловості СРСР Міжгалузева лабораторія оптичних запам’ятовуючих пристроїв і розпочалась розробка оптико-механічного запам’ятовуючого пристрою на змінних оптичних дисках ємністю 1010 біт (2,5 Гбайта). (Для порівняння: ємність розроблюваних магнітних дисків на той час становила 7,25 Мбайт). Накопичувачу було присвоєно шифр ЄС 5150.
У 1977 році В.В. Петровим на Всесвітньому електротехнічному конгресі була зроблена доповідь «Оптичний диск як єдиний носій інформації в системах управління», де викладена концепція оптичного диска як «єдиного носія інформації», яка і на сьогодні є основним напрямком розвитку оптичних носіїв інформації.
У зв’язку з постійним збільшенням обсягів робіт Міжгалузева лабораторія в 1981 році була розширена і реорганізована в Галузеве науково-дослідне відділення оптико-механічних запам’ятовуючих пристроїв. В 198.. році Міністерство радіопромисловості СРСР розпочало будівництво інженерно-лабораторного корпусу для Галузевого науково-дослідного відділення оптико-механічних запам’ятовуючих пристроїв, а в 1987 році на базі Відділення був створений Інститут проблем реєстрації інформації АН УРСР.
При формуванні новостворюваного інституту Вячеслав Васильович залучив працювати зі своїми колективами науковців таких же талановитих і амбітних вчених, тематика і результати наукових досліджень яких також були надзвичайно важливими, актуальними і затребуваними.
Це:
Протягом минулих 38 років напрями наукових досліджень уточнювались на вимогу потреб часу, наукові дослідження завжди були актуальними і затребуваними, їхні результати діставали високу оцінку. За результатами наукових досліджень і розробок колективу співробітники інституту відзначені чотирма Державними преміями України, Премією Кабінету Міністрів України, понад 10 науковців інституту відзначені іменними преміями НАН України імені В.М. Глушкова та С.О. Лебедєва. Актуальними і затребованими є на сьогодні. Доказом є те що 21 травня 2025 року Президент України Володимир Зеленський завідувача відділу цифрових моделюючих систем Олександра Георгійовича Додонова нагородив орденом «За заслуги» II ступеня. Цитата з промови Президента “це абсолютно талановиті люди, яким можна й потрібно давати максимальну кількість чинників, що мотивують.” - кінець цитати.
На засіданні виступили керівники відділів Інституту : Додонов Oлександр Георгійович, Крючин Андрій Андрійович, Циганок Віталій Володимирович. Представили наукові досягнення за 38 років своїх напрямків та перспективи розвитку, привітали ювіляра з пройдешнім 85 річчям. Також привітали представник від Відділення інформатики Президії НАН України, Олекса́ндр Васи́льович Палагін академік НАН України - український вчений у галузі інформатики та обчислювальної техніки, та колектив Інституту. Побажали здоров'я та подальших успіхів у дослідженнях.
